Дитяча мрія закарпатського лікаря збулася

Мета виправдала засоби. Повторюся, але нагадаю, що все почалося з дитячої мрії: побудувати у рідному селі Горінчові свою лікарню посеред мальовничої природи, під Вішкою. Тоді я ще не знав слово приватну, як і не знав про Ужгород. Про медицину та лікарів знав тільки одне – лікарі лікують людей. І Всевишній благословив мої дитячі наміри – мрії.

Побудувавши лікарню у селі Минай і відчувши опір – протистояння моїх колег, я думав, що передчасно мати приватну лікарню. Недарма мене звинувачували ще з молодості, що спішу жити, не йду в ногу з усіма. Та на мої, як виявилося, добрі амбіції це не вплинуло. І завжди я був впевнений, що якби така лікарня не була б потрібна, то Господь не благословив би її будівництво.

ст2_1На вибір хірургічних професій вплинув незабутній Патріарх закарпатської хірургії професор Олександр Васильович Фединець, який був і залишився для мене яскравим прикладом поліпрофільного хірурга, професіоналізм якого проявлявся не тільки у високій хірургічній майстерності та порядності, але і в умінні надати оперативну допомогу хворим, незалежно від того, чи це хворий з хірургічною, урологічною, чи гінекологічною патологією. У ті роки Олександр Васильович був таким не один. У цьому можна переконатися, прочитавши книжку про святого Луку Кримського, у миру професора Войно-Ясенецького.

Саме життя сприяло, а раніше я рахував заставило, мене пройти хірургічну, анестезіологічну, урологічну та гінекологічну підготовки – спеціалізації. І це відбувалося за радянських часів. Сама доля мене зобов’язала проводити хірургічні, урологічні та гінекологічні операції. Проведення двох і більше різнопрофільних оперативних втручань має назву – симультанні операції. Прикладів таких операцій за роки моєї медичної практики немало. Та зупинюся на декількох із них.

Хвора Е., 69 років, з Винниці, батько якої працював хірургом. Усі проблеми зі здоров’ям почалися після раптових смертей спочатку батька, а згодом і чоловіка. Не буду писати про анамнез, тобто, історію її хвороб, тільки наголошу на тому, що лікується вона протягом 10 років. І як вона каже: ніхто їй нічого толком не говорить і не рекомендує, покращення здоров’я немає. Декілька разів у році проводять медикаментозну терапію. Та її подруга студентських років, яка та її чоловік лікувалися у нашому Духовно-медичному центрі, порадила їй пройти обстеження та консультацію в клініці ПМП «Санус».

Встановлені нами захворювання були діагностовані і по місцю проживання: Цироз печінки, калькульозний холецистит, великі кісти правої нирки та правого яєчника. Тобто, у хворої мають місце терапевтичні, хірургічні, урологічні та гінекологічні захворювання. Безумовно, що калькульозний холецистит негативно впливає на функціональні здібності циротично зміненої печінки, а звідси цілий ланцюжок впливу на весь організм. Звісно, що якщо позбутися хоча б кам’яного холециститу, а краще і урологічної та гінекологічної патології, то стан організму зміниться на краще. І це істинна правда. Але є і але. Кожна із цих операцій, як і будь яка інша операція, має певний ризик. Це знає і лікар, і боїться цього (операції) хворий. Та лікар і є для того, щоб передбачити ризик і об’єктивно оцінити свої та хворого здібності та можливості. Чому я поставив на перше місце здібності, а не можливості? Та тому, що на здібності не мають впливу ні можливості, ні присвоєні за хабар Вищі категорії. Здібності купити неможливо. Ними кожного наділяє Господь Бог. Одному дає 1талант, іншому 2, а декому 5. Та Всевишній не вимагає від того, кому дав 1 чи 2 таланти, щоб він робив те, що робить, або повинен робити той, котрий отримав 5 талантів. Але чомусь обділені талантами, якщо можна так сказати, Богом, рахують, що вони здатні робити те, що робить талановита людина. І беруть на себе не свій, а чужий хрест. Таких і Христос попереджав: «Не беріть на себе чужий хрест». Мабуть ці малоталанні і придумали: «Не святі горшки ліплять». Таким важко змиритися, що поруч з ними, їх товариш — людина талановита. Ось і виникає в них заздрість, а згодом ненависть і злоба до тих, котрі не розгубили дані Богом таланти в пияцтві, розпусті та інших гріховних ділах, а до того реалізували та ще й примножили їх. Заздрісники – нечестивці не можуть змиритися з тим, що поряд з ними, у тому ж середовищі з однаковими можливостями, хтось, на їх думку такий же, досяг високого професійного рівня, за рахунок чого і покращив своє життя, своє та сім’ї матеріальне становище. Темі заздрощів та їх наслідкам майже ніхто не приділяє необхідної уваги. А заздрощі, чи не основний гріх, яким, нажаль, грішить славянський люд, який приводить аж до трагічних наслідків. Та це не тема цієї статті.

Безумовно, що здібна людина для того, щоб реалізувати свої таланти, шукає та створює можливості, а не чекає, поки вони появляться чи самі пособі, або, щоб ними забезпечила держава. Можливості Духовно-медичного центру створені своїм трудом, але не без допомоги влади незалежної України початку 90-х років. Від попередніх влад я не отримав, навіть, моральної, не те що матеріальної підтримки. Та не без Господньої допомоги ми побудували Духовно-медичний центр, який відрізняється від побудованого та розкраденого бандитською владою хірургічного корпусу обласної лікарні. Запрошую теперішню владу відвідати і нашу лікарню, бо життя примусить приділяти більше уваги та підтримувати приватні медичні клініки, і не тільки з причини надання висококваліфікованої сучасної медичної допомоги, але і з економічної точки зору, адже у приватних клініках лікування вивільняє, і  я уже про це писав неодноразово, державні кошти, використання яких збільшує можливості більш ефективно лікувати хворих у державних медичних закладах. Окрім можливостей приміщень лікарні, повинні бути високоякісні можливості апаратури, інструментарію, шовного матеріалу і дуже важливе має значення покращення догляду за хворим. А це вже залежить і від середнього та молодшого медичного персоналу.

ст2_2До нас звертаються хворі, як і пацієнтка Е. у стані, коли хвороба, чи хвороби майже в кінцевих стадіях. Прикладом цьому може бути пацієнтка М., 78 років яка не знайшла порятунку у обласних державних медичних закладах. Протягом багатьох років хворіє калькульозним холециститом. Та за останні декілька місяців стан значно погіршився. Схудла на десятки кілограмів. У неї діагностовано пухлину товстого кишечка (сліпої кишки). Нікуди не дівався і кам’яної етіології холецистит, який роками давав про себе знати. У хворої М. основний діагноз пухлина, тобто рак товстої, який потребує оперативного лікування. Адже, ця патологія є загрозою життю. А до того пухлина може перекрити прохідність враженої кишки і тоді доведеться проводити так звану паліативну операцію, направлену на відновлення прохідності, та іще і в ургентному порядку. На щастя, умовляти хвору на операцію не довелося, хвороба уже допекла.

Після відповідного обстеження та до операційної підготовки під ендотрахеальним наркозом проведено середньо серединну лапаротомію. Пухлину, яка проросла в капсулу нирки та інтимно прилягала до 12-палої кишки виділено і видалено. Зроблено анастомоз бік у бік між товстою та тонкою кишками, після чого проведено холецистектомію. Жовчний міхур був переповнений жовчю та камінням (див. світлину). Післяопераційний період протікав без ускладнень. На 11-й день хвора виписана додому. Як завжди у таких випадках рекомендовано нагляд хірурга, онколога і консультація в обласному онкодиспансері.

Такого роду операції, маю на увазі симультанні, ми проводимо, принаймні, біля 30 років. Пригадую, як новоспечений головний лікар обласної лікарні Яцина ще на початку цього століття забороняв мені проводити такі операції. Дарма я йому роз’яснював переваги такого одномоментного оздоровлення хворих з різнопрофільною патологією. Оголошував мені цей бездарний керівник догани. Не змінився він і до теперішнього часу. Його не цікавить якість медичної допомоги, його цікавить тільки хабар. Кожному своє. Та таких як Яцина тепер переважна більшість не тільки в медичній, але і у всіх галузях господарювання в Україні. Це уже знає кожен і пора покласти цьому кінець.

Степан Біляк

 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *