Демократи Виноградівщини втратили побратима

брайляк    Раптово і незбагненно демократи Виноградівщини втратили  побратима. Духівник,  педагог і  патріот в одній іпостасі.  Як ніхто він переживав за моральну складову демократії. Не кожному дано в своїм смиренні не втратити гідність, або через терпіння не озлобитись. Він немовби плекав демократію Виноградівщини. Йдеться про Христіяна Матвійовича Брайляка. Швидко проминули сорок днів як його не стало, і тому в духовному вимірі також  його вже немає між нами.  Для осмислення залишилися одні спогади. Нас із ним об’єднуватимуть тільки молитви до Творця.  Наші за нього, а його за нас. Завжди сила такого зв’язку  залежить від тих, хто ще своїми поступками та діями може підвищити рівень своєї духовності, щоб був тісніший зв’язок з Творцем.

Шлях яким би повинна йти людина є відомий і зрозумілий кожному християнину. В основі цього шляху лежить любов до ближнього. У свою чергу справжня любов до ближнього досягається через любов до Бога, тому вона є першочерговою. Без каяття любов до ближнього є завжди  спотвореною. Тому йти шляхом духовного вдосконалення можуть тільки ті хто є невгамовний в цьому прагненні. Тим хто прив’язаний до матеріалах цінностей необхідно шанувати правду і відстоювати справедливість, інакше прив’язаність стане надмірною,  через що часто деформується розсудок,  втрачаються справжні орієнтири,  стає складно відокремити основне від другорядного. Брехня для таких людей стає спочатку напівправдою, потім правдою,  а у подальшому вони відверту брехню сприймають як правду.  Справедливість також для них вбачається  спочатку в зневазі,  а потім мстивості, гніві чи агресії. Прикладом цьому є не тільки події на Сході та взаємостосунки між Україною і Росію,  це стосується і взаємостосунків в родині,  колективі чи громаді. Та найважливішим є те, що до розуміння правди і справедливості також приходять через каяття,  в противному випадку, ті що ці чесноти клали в основу своєї діяльності через деякий час зневажають і правду, і справедливість.

Сьогодні  така велика кількість героїв в Україні які жертовно захищають її чи відновлюють армію пояснюється генетичним спадком. Українці є однією з найбільш набожних націй в світі. Молитви по храмах та церквах за Україну дають свій результат. Як ніхто це розумів Христіян Матвійович Брайляк. Це підтверджують не тільки  рідні, близькі, друзі та знайомі, це засвідчують  вірники його приходів в греко-католицьких церквах сіл  Кобилецька Поляна та Росішці, що на Рахівщині. Перебіг подій останніх трьох днів його життя підштовхують до думки, що Христіян Матвійович більше переживав за державу, аніж за своє здоров’я та життя. Коли знаному послідовнику Христової віри Василю Великому пригрозили що він за свою християнську позицію  може позбутися життя він дав зрозуміти, що  це його не лякає і сказав, що тим самим зроблять йому послугу. Пересічній людині, через природу сприйняття цінностей, складно збагнути  мотивацію поведінки та поступків тих, що йдуть шляхом духовного вдосконалення.   Для одних вони є дивними, для других незручними, а для третіх вони як дороговказ та натхнення на життєвій дорозі. Завдяки їм у світі найбільш чисельною із релігійних спільнот є християнська. Своїм життям та діяльністю Христіян Матвійович також  цьому сприяв. Тому хотілося б, щоб кожний хто знав і цінував його позицію, і дорогими для нього залишилися його прагнення  намагався також йти шляхом духовного зростання. Християнська наука напоумляє, що кожний хто допомагає іншим утриматися від гріха має велику заслугу перед Творцем. Пам’ятаймо, що дбаючи про себе  ми вимушені дбати про інших, на це вказують християнські принципи.

Голова  Виноградівської РО НРУ                                          М.Лісіцкі

 


Loading...

Comments:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

4 × 4 =