Перехід на електроопалення: чи вигідно?
“Закарпатка” пояснює, чому потрібно санчата готувати влітку. Знайти альтернативу дороговартісному газу – таке рішення приймають нині чимало закарпатців з огляду на тарифи на газ.
Прораховують усі можливі варіанти, починаючи від твердопаливних котлів й закінчуючи сонячними панелями чи вітряками. З відповідними питаннями – як це зробити і чи вигідно – звертаються й на «гарячу лінію» «Закарпатки». Тож знову починаємо серію публікацій із цього приводу, залучаємо фахівців, аби підрахувати, що вигідніше. Ми спробували покроково з’ясувати, як установити електроопалення й наскільки це вигідно?
Говорячи про електрообігрів, варто почати з того, в якому напрямі рухаємося загалом? На сьогодні електропостачальні компанії закуповують електричну енергію в ДП «Енергоринок України» за ціною 1 грн 15 коп. Мінімальний тариф для населення по першому блоку становить 36,6 коп., як видно, він ще далекий від собівартості. Тут постає питання: хто покриває різницю? Оскільки в Україні діє пострадянська схема тарифоутворення, то дотаційний тариф для населення покривається всіма юридичними особами, які сплачують по ціні 1,72 грн за кВт·год, та ще й на умовах передоплати. Що буде далі? Оскільки ми рухаємося в Європу, НКРЕКП прийняла рішення про поетапне приведення тарифів на електричну енергію для населення до собівартості. Це заплановано зробити в 5 етапів, у результаті яких у березні 2017 року ми повинні вийти на тариф 90 копійок за обсяг, спожитий до 100 кВт, а понад 100 кВт ціна становитиме 168 коп. З огляду на такі перспективи, постає питання – чи справді буде вигідно обігрівати житло електроенергією?
При електрообігріві – пільга
Щоб дати відповідь на це питання, спочатку проаналізуємо, як буде змінюватися пільговий тариф на опалення. Так, згідно з постановою НКРЕКП, населення, яке проживає в житлових будинках, обладнаних у встановленому поряду електроопалювальними установками (в тому числі в сільській місцевості), у період із 1 квітня по 31 серпня 2015 року за обсяг, спожитий до 3600 кВт·год електроенергії на місяць платить по 36,6 коп., якщо більше – по 140,7 коп. Уже з 1 вересня 2015-го по 29 лютого 2016-го ця ж категорія платитиме відповідно 46,6 коп. (до 3600 кВт·год на місяць) і 147,9 коп.; із 1 березня по 31 серпня 2016-го тарифи становитимуть 57 та 156 копійок відповідно. Уже з вересня наступного року ці тарифи відповідно сягнуть 71,4 та 163,8 коп., а з березня 2017-го – 90 та 168 коп. Проаналізувавши закладені в постанові зміни, можна відзначити, що навіть при зростанні вартості, все одно пільговий блок у 3600 кВт діятиме, і для населення він завжди буде дешевшим. Що важливо, при такому способі обігріву можна суттєво зекономити ще й на тому, що при зонному обліку електроенергії (а це є обов’язковою умовою при встановленні електроопалення) в нічний період часу споживання електрики є рівно вдвічі дешевшим (див. табличку про зони обліку). І зазвичай, як показує практика багатьох ужгородських родин, зі знижкою в 50% обліковується близько третини всієї електроенергії, спожитої впродовж доби.
Етап перший – проект
Починаємо з того, що пільговий тариф встановлюється лише в тому разі, якщо електроопалення оформити належним чином і згідно з проектним рішенням. Як це зробити? Перш за все, потрібно знайти проектну організацію, яка має відповідну ліценцію та – найголовніше – досвід розробки проектів на встановлення електроопалення в будинку. Радимо особливо прискіпливо підійти до цього питання, бо в протилежному разі, якщо все робити «самопалом», нерідко проблем не оберешся. Так само, як показує практика, не орієнтуйтеся на рекомендації магазинів, бо вони думають про те, як продати обладнання, а не як воно працюватиме. Тож оптимальний варіант – шукати досвідчених, хто роками працює над виконанням проектів. Так, редакція газети, з огляду на всі зібрані рекомендації, за коментарем звернулася до відомої на Закарпатті фірми-розробника ПП «Промтехобладнання» – ліцензованої компанії, яка більше 15 років працює на ринку електрообладнання та розробки проектів для опалення будинків. Керівник фірми Владислав Кордонець розповів про те, як виготовляти проект: «У контексті розмови про електроопалення ми пропонуємо два варіанти роботи: перший – виготовлення лише проекту та його погодження, другий – робота «під ключ». У першому випадку, коли потрібно виготовити лише проект, замовнику слід звернутися до нас і повідомити про своє бажання встановити в будинку електрообігрів. При цьому необхідно мати при собі копії документів – паспорта, коду, технічний паспорт на будинок, право власності та декларацію про готовність об’єкта (житловий будинок мусить бути введений в експлуатацію). Бажано захопити також існуючий договір на електропостачання, в ньому вказана величина дозволеної потужності. Від усіх цих даних наші спеціалісти відштовхуються при розробці проекту». Відтак, зі слів пана Владислава, на місце виїжджає працівник для визначення теплових втрат будинку й розрахунку необхідної потужності для встановлення електрообладнання. Спеціаліст аналізує сам житловий будинок, його опалювальну площу, стан вікон та дверей, втрати тепла тощо й із огляду на це пропонує оптимальний варіант електрообладнання. У цьому випадку розмаїття величезне, починаючи від простих конвекторів і до сучасних автоматизованих електрокотлів. Після обрання оптимального варіанту розробляється проект. Уся ця робота, певна річ, обраховується індивідуально, бо будинки різняться один від одного. Аби все ж таки орієнтуватися в сумах, то скажемо: розробка проекту «стартує» від 1200 грн, обов’язковим платежем ще є погодження в обленерго – це коштує 225 грн. Можливий інший варіант, який пропонує ПП «Промтехобладнання», – облаштування електроопалення за послугою «під ключ». «Тобто в такому разі замовник надає нам необхідні документи, а ми здійснюємо всі роботи – починаючи від встановлення котла й закінчуючи запуском електробігріву – і людині не потрібно самій шукати обладнання, підбирати комплектуючі, витрачати час на оформлення паперів тощо. Достатньо офіційно оплатити послугу – і лише спокійно грітися взимку», – коментує Владислав Кордонець. До речі, спеціалісти не рекомендують розглядати модні нині теплові насоси як основне джерело обігріву, оскільки діапазон їхньої роботи – до 13 градусів морозу, а в нашій широті потрібно орієнтуватися все ж таки на показник до -22.
Куди рухатися далі?
Маючи проект, з’ясовуємо, яка саме вам потрібна потужність (це прописано в договорі: в п. 1 після слів «енергопостачальник зобов’язаний надійно постачати споживачеві електричну енергію в необхідних йому обсягах відповідно до потужності» цифрами вказано величину дозволеної до використання саме вами потужності). Зазвичай, оскільки в більшості будівель дозволена потужність коливається в межах від 1 до 3 кВт, потрібно її докупити. Приміром, у будинку площею 120 квадратних метрів передбачається встановлення котла потужністю 12 кВт, але попри опалення ще враховуємо приблизно 3 кВт (чайник, прання тощо) – виходить, необхідно забезпечити 15 кВт. Докуповується тільки різниця (900 грн за кіловат).
Третій момент – слід додатково придбати прилад обліку. Лічильник має бути електронний багатофункціональний із контролем потужності (контактором), який забезпечує зонний облік і дає можливість економити 50 відсотків вартості в нічний період часу. Прилад обліку можна купити будь-де, головне – вказані параметри. Рекомендовані типи електролічильник однофазний 2102-01Е2Т1, або ж трифазний – NIK 2303 LAП6Т 1002МЕ
Заради цікавості «Закарпатка» з’ясувала, чи можна придбати такі лічильники безпосередньо в енергопостачальника? Нам повідомили, що необхідні прилади обліку є в магазині Сервісного центру ПАТ «Закарпаттяобленерго» за такими цінами: в 1350 грн обійдеться однофазний лічильник, у 2808 грн – трифазний, параметризація на дві або три зони коштує 383,56 грн.
У разі, коли у вас усе «на руках», у тому числі погоджений проект, спеціалісти обленерго встановлюють новий прилад обліку й підключають його до будинку. Електрокотел чи інше обладнання на цю мить уже повинні бути встановлені, відтак відбувається запуск.
Що по часу?
Якщо серйозно взятися за справу й робити все оперативно, не зволікаючи з написанням заяв, проплатами та оформленням необхідних документів, то пройти шлях від задумки до запуску електроопалення можна за місяць, максимум – півтора. Проектанти ще нині, поки немає масових замовлень, впораються за кілька тижнів, так само – електрики.
Проте, як зазвичай, у нас звикли все робити в останню мить, тож слід очікувати, що й згадають громадяни ближче до серпня-вересня, а то й жовтня – тоді, не виключено, можуть виникнути затримки в часі. Отже, якщо замислилися над можливістю встановити електрообігрів як основний вид опалення – не зволікайте. Аби не займатися цими клопотами, коли рахунки за газ спустошують гаманці, а родина мерзне в нетопленій хаті…
У скільки обійдеться обігрів електрикою?
Для того, аби мати приблизне уявлення про можливу економію, наводимо приклад, наданий редакції читачем паном Іштваном із села Невицьке Ужгородського району. У середньому в зимовий місяць на обігрів будинку площею 100 квадратів (сучасні вікна, утеплений дах) чоловік витрачає 450 – 500 кубометрів газу в місяць. За новими тарифами за цей обсяг йому доведеться сплачувати в межах 2800 грн (200 пільгових кубометрів – 636 грн, ще 300 – 2160 грн). Тепер розрахуємо, скільки витрачається електроенергії? І на обігрів, і на інші побутові потреби інший споживач із Розівки в такому ж будинку використовує в зимовий місяць близько 3500-3600 кВт. Третина обсягу припадає на нічний час за пільговою ціною. Тож за тарифами, які діятимуть цієї зими, виходить, що чоловікові доведеться сплачувати в місяць приблизно 1400 грн (2400 кВт по 46,6 коп = 1118 грн і 1200 – зі знижкою в 50% – 280 грн). Певна річ, усі ці підрахунки – приблизні, в кожному окремому випадку, напевно, цифри відрізнятимуться.
До теми
У скільки обійдеться встановлення електроопалення?
У скільки обійдеться все гамузом – теж можна підрахувати. «Закарпатка» поспілкувалася з читачем, який нещодавно обладнав свій будинок електроопаленням. Отже, з його записів. Будинок нашого читача опалювальною площею завбільшки в 170 кв метрів.
Перша стаття витрат – прилад обліку: за лічильник та його програмування чоловік заплатив близько 3200 грн. Чоловікові довелося докупити потужність, бо в нього в договорі значилося 3,5 кВт, а потреба становила 15,1 кВт, тож за різницю він заплатив 10440 грн. 18-кіловатний котел обійшовся в 17 500 грн. Проектні роботи – в межах тисячі, погодження проекту – 225 грн. Підключення котла разом зі всіма витратними матеріалами та роботою наш читач замовляв у відомій ужгородській фірмі, це обійшлося в 4 713 грн (із них 900 грн – робота), ще 150 грн – запуск котла. Отож, обрахувавши всі позиції, вийшло: чоловік заплатив за те, що взимку зможе повністю обігрівати будинок опалювальною площею 170 квадратів, трішки більше 37 тисяч гривень. В еквіваленті до долара (яким ми міряємо нині все) це коштує не так страшно – станом на день обрахунку й запуску котла (середина травня) – 1600 «зелених». Якщо врахувати, що тільки самі газові котли починаються від 800 доларів, а твердопаливні – від 800 євро, то замислитися, напевно, варто. Щоправда, слід врахувати: не всі й не завжди зможуть поставити електроопалення (приміром, у цій статті ми розглядаємо лише житлові будинки, у квартирах це зробити складно).
А для тих, кому не підійдуть ці варіанти, – підготуємо аналітичні матеріали про інші види обігріву в наступних випусках газети. Тож про твердопаливні котли, сонячні панелі тощо читайте згодом.