Чому занепав Ротарійськй парк в Ужгороді

ротарПро це запитує на своїй сторінці у мережі Фейсбук професор УжНУ Роман Офіцинський.

Близько місяця вагався, чи писати з цього приводу. Бо негативом і так аж занадто переповнена країна з вини її політичної верхівки. Постійно чистий Ужгород і є найправдивішим освідченням усіх його мешканців у любові до України. Під таким кутом зору тиждень тому я обмінявся думками з тимчасовим керівником міста. А сьогодні після обіду побачив, що з десяток борців за чистоту довкілля взялися за наведення ладу. Бензопилою зрізали переламані стовбури і товсті гілки, згрібали листя…
Пора сказати про те, що на часі.
Ротарійський парк у середмісті Ужгорода раніше називався Студентським. Його у 2006 році під опіку взяли члени міського Ротарійського клубу, куди входять порівняно впливові люди. Перейменували парк і пообіцяли за ним постійно доглядати. Із часом ротарійці встановили височенну арку з трьох колод, кажуть, що загальною вагою пʼять тонн. На поперечині напис латинікою салатовими заголовними літерами “ROTARY CLUB”. Та поруч опорних стовпів за літо виріс бурʼян вище пояса…
Втім, декілька новеньких лавок і стаціонарних урн уздовж вимощеної доріжки стверджують, що ротарійці турбуються про підопічний парк.
Більмо на оці нагадує запустілий залитий бетоном дитячий майданчик, який декілька років тому розпочала, але не довершила кондитерська фірма “Рошен” нинішнього Президента України Петра Порошенка. До дострокових президентських виборів 25 травня майданчика-довгобуда ніхто не зауважив. Невідомо як буде тепер, під час дочасної парламентської кампанії: його демонтують чи завершать до 26 жовтня? За майданчик візьмуться політичні соратники пропрезидентського виборчого блоку чи конкуренти?
От і взялися, принаймні підмести. Не знаю, чи з політичних мотивів, але площадку вичистили. Початок добрий.
Неподалік площадки серед дерев проглядається “непричесана” галявина з памʼятником закарпатцям-ліквідаторам наслідків Чорнобильської аварії. На жаль, монумент бездоглядною сиротиною терпляче чекає на своїх опікунів. Про нього товариство чорнобильців згадує, мабуть, раз на рік, 26 квітня, на річницю найбільшої у світі техногенної катастрофи. Пагінці дерев пробилися між стиками плит на сходах постаменту. Наступної весни підуть у ріст.
До нинішнього осіннього дня повсюдно в парку місяцями лежало неприбраним відламане гілля, листя. Ще буяє некошена трава.
Унаочненням літературно-мистецького терміну “гротеск” є залишки паркану з дощок, пофарбованих у помаранчевий колір після революції 2004 року. Після приходу до влади президента-втікача Віктора Януковича цей паркан затягли синьою мішковиною із синтетики. Із часом ужгородські вітри пошматували еклектичну огорожу котловану, підступи до якого перетворилися на сміттєзвалище і громадську вбиральню. В який же колір тепер зафарбувати безпорадність і власників довгобуду, і нинішніх батьків міста? Їх імідж покращає від засипаного котловану чи суцільного паркану із нових дощок із патріотичними гаслами?
Із протилежного входу в парк, від перехрестя вулиць Митна і Закарпатська білими заголовними літерами на чорній асфальтовій доріжці англомовні підлітки написали “SORRY”. Вибачте і мене. Та… Народну ініціативу не спинити. Це ж наше місто! Саме наше, а не ситуативних клієнтел можновладців із певними прізвищами.


Loading...

Comments:

1 Response

  1. Роман Міцода коментує:

    Пане Романе, по-перше, парк передано 2 роки тому, по-друге – люди займаються благородною справою, а не тільки розказують та вказують, що і кому потрібно робити. До площадки ротарі клуб ніякого стосунку немає.
    27 вересня тут відбудеться фестиваль ковальського мистецтва та благодійний бограч, а гроші будуть передані “Дорозі життя”. Доки у паркові ротарійці за свої кошти не встановили лавиці та смітники і не почистили його, то нікому цей куточок не був потрібен. Запрошую до участі в благолійній акції.
    З повагою, Р. Міцода.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

three × three =