Час у Європу, бо час не терпить каже закарпатський експерт

ГЕЦКОНа тему українських орієнтирів порозмовляли з головою Закарпатського осередку Спілки дизайнерів України, відомим політологом Василем ГЕЦКОМ.

Почали з того, що ще наші діди не ставили жодної грані між собою, місцем свого перебування та Європою: вони, зберігаючи національну своєрідність, всотували європейські цінності. Політика Союзу поставила «залізну завісу» перед цією органічно спрямованою народною інтеграцією. Бар’єр наразі зник. Через народний референдум, якого боятися не варто, можна й потрібно інтегруватися в Європу. А що вибір буде саме таким – сумніватися не доводиться. Наші земляки вже нині «голосують» тим, що правдами і не правдами знаходять можливість отримувати паспорти ближніх держав – Угорщини, Польщі, Румунії. Нащо віддавати на цьому шляху наших людей у лабети чиновницької корупції, вітчизняного і закордонного криміналу – давайте ввійдемо в Європу і справа морального комфорту нашого громадянина буде вирішена на тлі збереження, звичайно ж, національної ідентичності… Цікаво, що не менше зацікавлені в таких паспортах осіб закордонних націй і росіяни, що саме по собі говорить про переваги європейського вектора орієнтації не тільки українців, але й самих росіян. Навіщо ж нам прагнути туди, звідки «старші брати і сестри» прагнуть у Європу? Питання чисто риторичне.
– Історично склалося, – розмірковує В.І.Гецко, – що Закарпаття було в центрі Європи до 40-х років ХХ століття. Його жителі при цьому вільно могли пересуватися по Західній Європі в пошуках роботи, для вибору місця навчання, задля відвідування релігійних святинь (приміром, для поїздок до Марія-Повчі). Перебування Підкарпатської Русі-Закарпаття в складі демократичної Чехо-Словацької Республіки вивело наших краян на верховини європейського світогляду, до пізнання європейських цінностей. Однак, після приєднання Закарпаття до УРСР, виникла «залізна завіса» між Сходом і Заходом Європи.
– Але зараз ситуація все-таки помінялася?
– З одержанням незалежності України хоч і була прийнята демократична конституція і українське законодавство ніби почало адаптацію до європейського, однак нам не вистачає європейських підходів, так би мовити позитивної диктатури Європи в багатьох питаннях. Приміром, українець не захищений у суді, де поки що «по-азійському» велика роль грошей: бідний суд не виграє. Тому молодь Закарпаття (і, як бачимо, багатьох інших регіонів і не лише України), не бачачи перспективи в національних розмитих стандартах, приймає громадянство Румунії, Угорщини, Словаччини, Чехії, сподіваючись на вільне пересування європейськими теренами для здобуття належної роботи та освіти, або й просто заради якісного відпочинку. Тож коли для українців з’явилася можливість бути в Євросоюзі, варто цим скористатися.
– Що особисто вас переконує в такій орієнтації?
– Тоді буде стабільність у міждержавних відносинах. А, головне, що швидше економічне відродження і поліпшення життя простих українців можливе з Євросоюзом. Бо ж їхнє законодавство дійсно захищає простих громадян. В європейських судах і бідні, і багаті мають цілковито рівні права. Суди не корумповані, як у нас в Україні. Та й вибори в усі органи влади проходять із меншими порушеннями, а депутати повністю підзвітні своїм виборцям. Можна відкликати і мера, і депутата, якщо вони обманули виборців і не виконали своїх зобов’язань. Підприємці в Європі захищені від непомірних штрафів і поборів. Народ там контролює владу, а не влада командує-знущається над народом. Хто в нас відповість за те, що напозичали грошей на ЄВРО-2012, витратили їх неефективно, не маємо зараз віддачі від дорогих споруд? Питання чисто риторичне. На жаль… Вхід у ЄС зупинить і неєвропейське ставлення до природи з масовою вирубкою лісів, знищенням родючих шарів ґрунту, забрудненням водних басейнів і повітря. Не кажу вже про архітектуру, яка в загоні, особливо в питаннях збереження історичного середовища Вітчизни. На рівні міста й області не прийнято жодних рішень про збереження історичних міст Закарпаття, замків, дерев’яного зодчества тощо. Ганьба!.. Як не крути, час у Європу, бо час не терпить.
Розмовляв
Василь ТАНАСІЙЧУК


Loading...

Comments:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

ten − 6 =