В Ужгороді відзначили річницю відродження берегині українства на Закарпатті (ФОТО, ВІДЕО)

У суботу, 19 грудня, у приміщенні Народного Дому товариства “Просвіта” відбувся вечір з нагоди 25-річчя відродження на Закарпатті крайового товариства «Просвіта».

Привітати просвітян прийшли колеги з УжНУ, зокрема, хор “Боян”, народний артист України Петро Матій, Єпископ Мукачівський і Карпатський УАПЦ Віктор Бедь.

Вітальну промову виголосив голова товариства, доктор історичних наук Павло Федака, який відзначив провідну роль “Просвіти” у відстоюванні українських національних інтересів у найзахіднішому куточку нашої держави:

9Після окупації Карпатської України у 1939 р. угорська влада ліквідувала «Просвіту». Спроби відродити її у другій половині 40-х років XX ст. підтримки від нової, радянської влади не отримали. Що більше, чимало колишніх просвітян, учителів, священиків та інших свідомих українських патріотів опинилися у більшовицьких тюрмах і таборах.

Політичні події другої половини 80-х років XX ст. (створення Народного Руху України за перебудову, Товариства української мови ім. Т. Шевченка та ін.) вселили надію і на відродження «Просвіти». Навесні 1990 року створюються перші осередки «Просвіти» в Ужгороді (голова Михайло Басараб) і Мукачеві (голова Нестор Мальчицький), у вересні оргкомітет, створений Ужгородською міською організацією Народного Руху України (голова Павло Федака) приймає ухвалу про проведення конференції по відродженню на Закарпатті крайового товариства «Просвіта». Велику організаторську роботу по підготовці конференції здійснили голова комітету, автор цих рядків, який крім іншого, розробив і Статут товариства, і запрошення й програму, і проекти ухвал та звернень конференції, члени комітету Федір Сас, Микола Бандусяк, Анна Божук, Василь Олашин, Василь Шерегій, Іван Коцур, Михайло Басараб, а також добровільні помічники Олена Мішко, Михайло Федака та інші. 23 грудня 1990 року конференція була проведена в Ужгороді з великим суспільним піднесенням. В урочистій обстановці освячено синьо-жовтий прапор і хоругву «Просвіти», виконано національний гімн «Ще не вмерла Україна», покладено вінки до пам’ятних місць в Ужгороді.

З доповіддю «Товариство «Просвіта» і духовне, відродження краю», у якій було охарактеризовано історію створення і діяльності історичної «Просвіти», подано стан культури, освіти, духовності за часів тоталітарного комуністичного режиму, накреслено програму національно-культурного відродження закарпатських українців, виступив голова організаційного комітету, кандидат історичних наук, заступник директора Закарпатського краєзнавчого музею Павло Федака. Зі співдоповідями виступили: кандидат історичних наук, доцент УжДУ Василь Пальок, кандидат історичних наук, доцент УжДУ Михайло Тиводар, кандидат філологічних наук, доцент УжДУ Йосип Баглай, кандидат історичних наук, доцент УжДУ Василь Зілгалов. Проблеми культурного, просвітянського і суспільно-політичного життя порушували у своїх у виступах ветерани «Просвіти» Микола Бандусяк, Федір Сас, Михайло Левдар, художник Василь Олашин, письменник Юрій Керекеш, греко-католицький єпископ Іван Маргітич, начальник обласного управління культури Василь Габорець, онук незмінного голови «Просвіти» Юлія Бращайка Юлій Претцелмаєр та ін. Останній передав президії конференції безцінні документи – протоколи засідань Головного виділу (головної ради) «Просвіти» за 1920-1934 рр. у двох томах, а Василь Белей – цінні документи і книжечки 20-х-30-х років та унікальні просвітянські значки, зокрема з Всепросвітянського з’їзду 17 жовтня 1937 р. в Ужгороді.

Для учасників історичного зібрання, серед яких було чимало свідків просвітянського руху і активних діячів «Просвіти» 20-х-30-х років, цей день воістину став світлим і радісним святом. 187 делегатів з усіх міст і районів краю ухвалили відновлення діяльності закарпатської «Просвіти», затвердили статут, за яким відроджена «Просвіта» ставала продовжувачкою традицій і правонаступницею історичної «Просвіти», обрали голову, раду та ревізійну комісію, прийняли звернення до громадськості і влади краю. Головою товариства було обрано кандидата історичних наук, заступника директора Закарпатського краєзнавчого музею, депутата Ужгородської міської ради Павла Федаку, який відтоді, ось уже чверть століття, очолює закарпатську «Просвіту».

Що нас чекає щоденна праця – це знали всі, але що вона буде такою тяжкою – не могли передбачити навіть найбільші реалісти.

Перед нами стояло безліч завдань і вимальовувалося безліч планів, починаючи з пам’ятної відроджувальної конференції і в наступні роки. Першочерговою справою і своїм моральним обов’язком ми вважали повернути у контекст історії славне ім’я просвітян і світлу назву – товариство «Просвіта». І в цьому нам чимало допомогли живі свідки і учасники просвітянського руху 20-х – 30-х років.

Внаслідок нашої праці з початку 1991 р. одна за одною з’являються книжечки і брошури: «Матеріали конференції по відродженню на Закарпатті товариства «Просвіта», «Нарис історії товариства «Просвіта» Карпатської Русі-України», «Правда про Народний Дім товариства «Просвіта», налагоджується видання щорічних календарів «Просвіти», наукового збірника т-ва «Просвіта» в Ужгороді, інших книжок, серед них – «Десять років відродженої «Просвіти», «Відроджена «Просвіта»: двадцять років на шляху державотворення», «Берегиня розумного, доброго, вічного: до 25-річчя відродження на Закарпатті товариства «Просвіта». Усього з часу відродження видано 78 наукових, науково-популярних брошур і книг, у тому числі 22 унікальні щорічні календарі-альманахи «Просвіти», які користуються великою популярністю серед різних верств суспільства. Активом «Просвіти» у різних наукових, науково-популярних виданнях і пресі надруковано понад дві тисячі статей і матеріалів, в основному з історії і культури Закарпаття, підготовлено понад 200 передач по обласному радіо та телебаченню. 7 травня 1991 року засновано Книгу Пам’яті товариства «Просвіта», в яку, в результаті пошукової роботи, занесено імена понад 150 визначних працівників на ниві закарпатської «Просвіти», та Почесне членство товариства «Просвіта», яке присвоюється живим за особливі заслуги перед «Просвітою» і є високою народною відзнакою культурної, громадської, просвітницької і наукової праці тієї чи іншої постаті.

Серед Почесних членів такі визначні особистості як поет Зореслав, вчені, громадські і культурні діячі Вікентій Шандор, Юліан Химинець, Михайло Шпонтак, Микола Кушніренко, Йосип Данко, Юрій Гарастей, Микола Бандусяк, Атанасій Пекар, Марко Антонович, Іван Жеґуц, Михайло Левдар, Михайло Ердевдій, Іван Марґітич, Олександр Пайкош, Федір Сас, Йосип Баглай, Омелян Росул, Ганна Божук, Василь Белей, Іван Коршинський та інші.

З нагоди 80-річчя створення товариства було засновано обласну просвітянську премію імені Авґустина Волошина, яка присвоюється щорічно за плідну просвітницьку, педагогічну, наукову, громадську, культурну і благодійницьку діяльність, спрямовану на формування і утвердження національної свідомості, активну участь у державотворчих процесах. Лауреатами премії на нинішній день є Вікентій Шандор, Михайло Шпонтак, Павло Федака, Йосип Баглай, Омелян Довганич, Іван Козак, Василь Теґза, Сергій Федака, Юрій Шип, Іван Коршинський, Юрій Гарастей, Йосип Данко.

Важливим завданням було повернути свою оселю – Народний Дім товариства «Просвіта» в Ужгороді. Наполеглива 8-ми річна боротьба просвітян завершилася перемогою – 30 вересня 1997 р. сесія Ужгородської міської ради (голова Сергій Ратушняк) ухвалила історичне рішення про повернення культурного просвітянського центру – Народного Дому у власність крайового товариства «Просвіта». І хоча Дім було передано в занедбаному стані, заходами провідників, благодійників «Просвіти» він поступово набуває свого колишнього цивілізованого вигляду. Великий внесок у справу повернення і облаштування Народного Дому зробили голова «Просвіти» П. Федака, активісти і провідники «Просвіти» М. Бандусяк, М. Попович, І. Коршинський, М. Федака, М. Вовк, П.П. Федака, О. Климпуш, В. Бедь та ін.

У числі першочергових завдань товариства було заснування у Народному Домі в Ужгороді бібліотеки товариства «Просвіта». Нині бібліотека нараховує понад 7 тис. дуже цінних книжок з історії і культури України і Закарпаття, всі вони придбані безкоштовно – більшість їх надіслано з поселень наших братів-українців поза матірною землею – в основному США і Канади. Бібліотека була активно задіяна до використання, зокрема студентами і викладачами Ужгородського університету, інших вузів краю, учителями, науковими працівниками, краєзнавцями тощо.

Дуже важливим напрямком нашої діяльності стала організація «Просвітою» національно-освідомлюючих акцій, наукових і науково-практичних конференцій з акцентом на забутих або викинутих комуністичним режимом з контексту історії видатних постатях нашого краю. З часу відродження було проведено понад 300 (здебільшого у Народному Домі «Просвіти») заходів, повернуто із забуття чимало імен вчених, педагогів, громадсько-культурних і політичних діячів минулого, подвижників національно-культурного відродження Закарпаття.

У кінці 1999 р. при «Просвіті» з числа громадських активістів створено змішаний чотириголосий хор (художній керівник і диригент Маріанна Янчар), який з того часу дав десятки концертів в Ужгороді та інших місцевостях краю (селах Ужгородського, Перечинського та Мукачівського районів). У репертуарі хору – українські, в тому числі закарпатські, народні пісні, патріотичні і ліричні авторські, в тому числі на слова Т.Шевченка, колядки і щедрівки, духовні твори – всього біля 50 пісень. Крім Маріанни Янчар успішним художнім керівником і диригентом хору у 2003–2010 рр. був соліст-тенор Володимир Федас. В успішній діяльності хору, крім керівників, велика заслуга заступника голови товариства Євгена Ясінського, голови товариства Павла Федаки, почесних членів «Просвіти» Івана Коршинського, Юрія Гарастея, активістів Олени Мішко, Михайла Федаки та інших. На добре слово заслуговують також патріоти і громадські діячі Христина Петрище та Федір Вовканич, які в різні роки забезпечували хор сценічними костюмами.

З ініціативи голови «Просвіти» було розпочато створення меморіального музею Президента Карпатської України о. Авґустина Волошина, відкритого у березні 2002 р. в приміщеннях Ужгородського замку. У його створенні активну участь крім голови товариства взяли активісти «Просвіти» Іван Орос, Павло П. Федака, Іван Юричка. Велика заслуга провідників «Просвіти» і в поверненні спадщини А. Волошина на рідну землю (2006 р.), перепохованні тлінних останків піаністки Софії Дністрянської біля могили чоловіка академіка Станіслава Дністрянського в Ужгороді (2001 р.), встановленні меморіальних таблиць Василю Пачовському в Берегові, Петру Стерчу в Кузьмині, Івану Шпонтаку у Вовковому, пам’яті просвітян на Народному Домі в Ужгороді, пам’ятників Т. Шевченку в Ужгороді та Волівці тощо, передачі в обласний краєзнавчий музей спадщин Василя Гренджі-Донського, Юрія-Авґустина Шереґія, Станіслава Дністрянського, Софії Дністрянської та ін.

Багато праці вкладено і в інші напрямки діяльності товариства, зокрема створення по усьому краю осередків «Просвіти». Серед кращих з них – Перечинська районна (багатолітній голова Іван Козак, до нього – Любов Герцег), Виноградівська районна (голова Володимир Щур), Воловецька районна (голова Юрій Вішован, до нього – Іван Лопіт), Міжгірська районна (голова Галина Рущак, до неї – Ярема Селянський, Іван Костюк), Тячівська районна (покійний голова Василь Тегза), Ужгородська міська (голова Павло П. Федака, до нього – Михайло Басараб, Василь Шереґій, Василь Сможаник, Євген Ясінський, Іван Юричка), Мукачівська міська (голова Нестор Мальчицький), Рахівська районна (голова Володимир Йосипчук), Ужгородська районна (голова Микола Вагера, до нього – Марія Панько), Берегівська районна (покійний голова Микола Гриць) організації «Просвіти».

Великий внесок у діяльність товариства з часу його відродження крім згаданих внесли: Михайло Федака, голова управи Павло П. Федака, члени ради Йосип Баглай, Іван Коцур, Євген Ясінський, Богдан Досяк, Олена Мішко, Микола Вовк, Юрій Туряниця, Дмитро Федака, Сергій Федака, Володимир Задорожний, Омелян Довганич, Василь Олашин, Микола Олашин, Ігор Гаврилів, Іван Орос, Ілля Грибанич, Володимир Попов, Михайло Сюсько, Ірина Біган, Іван Роман, Михайло Баник, Віталій Постолакі, Федір Поп, о. Юрій Федака, о. Йосип Штилиха, Петро Тракслер та ін. Сприяли успішній роботі «Просвіти» колишні мери Ужгорода Сергій Ратушняк і Степан Сембер, ректор УжНУ Володимир Сливка, директор Закарпатської обласної універсальної наукової бібліотеки Людмила Григаш, головний бібліотекар наукової бібліотеки УжНУ Олена Закривидорога, Ужгородське державне музичне училище ім. Д. Задора (директор Світлана Стегней), Ужгородське училище культури (директор Михайло Митровка), народна чоловіча капела «Боян» УжНУ (керівник Василь Гайдук), ВАТ «Ґеліос» (голова правління Федір Вовканич), крайова організація Всеукраїнського товариства політв’язнів і репресованих (Омелян Росул, Іван Коршинський), обласна організація Національної спілки письменників України (Василь Поп, Василь Густі), Карпатський Союз Америки (голова Михайло Шпонтак), чеські товариства краю (Іван Латко, Ольга Буксар) та інші. Всім їм належить велика подяка і добра пам’ять вдячних сучасників і нащадків.

Віримо, що наступні десятиріччя будуть також позначені самовідданою працею просвітян Закарпаття – в ім’я України, для добра рідного народу, – зазначив Павло ФЕДАКА,

голова крайового товариства «Просвіта», доктор історичних наук


Loading...

Comments:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

four × 3 =