Хтось думає про перший мільйон. Маричевська — про першу тисячу

МАРИЧЕВСЬКАУ останньому випадку, зрозуміло, йдеться не про гроші, а про першу тисячу передплачених читачами ошатних примірників ключового мистецького журналу України «Артанія».

Про це з пристрастю говорила з нашими краянами минулого тижня в читальному залі обласної бібліотеки головний редактор Алла Маричевська. Інші країни з цим не «паряться», а у нас багато художників, проте обмаль любителів художності. Колоритна нація, нічого не скажеш: любов до класиків замінена замилуванням їх зображеннями на купюрах. Хоча «Артанія», яку заснував за життя чоловік пані Алли, відбулася у вітчизняному вимірі з проекцією на світовий. Зараз видання продовжується без участі держави, завдяки тільки подвижництву А.Маричевської «задля утвердження «українського медіа-проекту в мистецтві». Заклики «любити власну культуру до глибини власної кишені» на наших земляків не надто діють. Передплатників не вистачає, а — щоб журнал став сповна справним, виходив «на нулі» — треба їх лише тисяча. Де вини, допитливі? Адже ж  «Артанія» розкриває чимало тем, яких без часопису ми б не знали ніколи.

Та, попри байдужість співвітчизників, вісім років журнал якось та тримається. Очевидно, як усе самобутнє. Є ж про що писати ще незнане. Скажімо, тільки півтора сотні українських митців живе у США. А в Бразилії, Австралії?..

Досягаючи рівноваги між текстом та ілюстративним рядом, як незатоплюваний корабель, «Артанія» пливе вперед. Нині досліджуються спомини митців 90-х, які стали окремим явищем у мистецтві України. Представником видання в області є знаменитий Ігор Панейко. У нього —  широка борода і не менш широкі творчі задуми. А якби ще й з журналом було все гаразд — то посмішка ніколи б не сходила з його мудрого обличчя…

Василь ЗУБАЧ.


Loading...

Comments:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

20 − eight =