Європейська мрія на набережній Ужа

Євромрії ГЛУЩУК 1Призвів до її втілення в реальні «плоть і кров» відомий закарпатський художник і унікальний реставратор витворів мистецтва Сергій Глущук. Коли ще свого часу він працював у Німеччині, то якось зайшов до геть скляного художнього салону. Нічого ніби там не було. Лише взірці художнього виробництва, але зненацька з-за білої ширми вийшов художник у майстровитому фартухові. Виявилося, що за парадною частиною цього професійного осередку з бізнесовим ухилом знаходиться звичайна майстерня митця-чорнороба, де він здійснює всі свої творчі задуми, а не лише замовлення. З того часу й захотілося пильному С. Глущуку мати таке саме дітище бізнесу й творчості в себе на Україні, до якої завше линули всі музи його чистої душі.

І ось таке трапилося. Митець зумів відкрити цей осередок на Київській набережній. Чайки благословили його своїми крилами, але більше сам Сергій доклав рук до того, щоб цього четверга показати всім, що біля телерадіокомпанії почав діяти своєрідний центр за ліпшими європейськими взірцями під назвою: «Авторський художній салон-майстерня Глущука».

– Я не відкриваю Америку, – коментує цікаву подію сам призвідця її С. Глущук для «Трибуни», – але пропоную реальні і якісні у своєму виконанні художні послуги у створенні класичних портретів, пейзажів, живописних копій  на замовлення наших краян і реставрацію творів мистецтва. Все це відтепер можна вчинити з моєю допомогою на Київській набережній, 20.

Першим замовленням стали гравюри з оленями. Вони зразу ж були виконані працелюбом Глущуком. Думається, що і з не меншим творчим темпераментом, як це робив німецький художник у своєму салоні, який вразив нашого майстра 25 років тому (час летить!). Та що там німці… Ще колись у Москві подібний салон мав Тропінін, а в Петербурзі – знаменитий Левицький. Там можна було замовити все, що лежало до твоєї душі.

– Закарпатське мистецтво – струмочок у мистецтві світовому, – каже Сергій, – і не втрачаючи його чистоти й наснаженості, хочеться наблизити наших людей до сприйняття і володіння певними, бажаними для них надбаннями мистецтва світового. Кожен має скупатися у величному океані світового мистецтва. Є в останньому багато течій, а я хочу наблизити всіх найперше до реалістичного зображення, а не повести в бік віртуального і надуманого світу, за яким немає реального життя. Основне для мене – станкове мистецтво. Та й хочу заповнити вакуум у реставрації, адже в області немає повноцінної реставраційної робітні.

…За вікном пролетіла чайка і понесла запрошення «на вогник» до Глущука в його салон у весь широкий український світ, якому справді так бракує прекрасного.

Василь ЗУБАЧ


Loading...

Comments:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

nineteen − one =