Categories Новини

Бабине літо – під знаком туризму: звичні та нові маршрути діятимуть у Закарпатті й восени

У жовтні – винобрання

У нашому краї бабине літо триває досить довго, переходить далеко за календарні межі. Туристичний сезон, завдяки захищеності Головним Карпатським хребтом від прохолодних вітрів із півночі та сходу, продовжується. Він не здається осені у жовтні і навіть у першій декаді листопада. У цей час закарпатці збирають виноград, чавлять сік і заливають його у бочки. Місцеві, говорячи про цей час, мають своє словечко – винобрання.

– Щоб подивитися на процес виготовлення сонячного напою десь у Італії чи Франції, слід витратити не одну сотню їхніх тугриків, а тут, у нас, вам запропонують те ж саме, проте в п’ять-десять разів дешевше. І ще дуже важливо: з закарпатцями легше спілкуватися, бо вони свої, добре знають менталітет співвітчизників. Запрошую на цей час до нашого краю, де ви все побачите і оціните за власним смаком, – сказав на відкритті виставки-ярмарку начальник галузевого управління Закарпатської облдержадміністрації Олександр Марченко. – Виноробний маршрут у нас відшліфований, існує вже п’ятий рік.

Українці полюбили угорців

Голова Берегівського районного осередку Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму Шарлота Чізмар має власний погляд. Вважає, що краще їхати не за «винним», а – «сиро-винним» маршрутом. Це коли першого дня туристи зупиняються на нічліг на Берегівщині чи на Виноградівщині, де їх приймають сільські садиби, і дегустують напої місцевих виноробів, а наступного їдуть у Хустський район, у якому їх чекає «Селиська сироварня». Тамтешні майстри виготовляють тверді сири за швейцарською технологією. «Найвища оцінка майже десятирічної праці на ниві сільського туризму в тому, що ми, угорці, подолали недовіру українських туристів, – додає пані Шарлота. – Раніше до нас їздили лише з Угорщини з так званими ностальгійними турами, тепер маємо і з Києва, і зі Львова, і з багатьох міст на сході України. Ми пропонуємо не лише ночівлю у чепурних будинках, екскурсійну програму Закарпаттям, а й рзважально-концертну. Залучаємо педагогів і учнів дитячих мистецьких шкіл, які з задоволенням концертують перед гостями. Закружляти в чардаші чи послухати звучання суто угорського інструменту цитра – не що інше, як зануритися в місцевий спосіб життя, ближче пізнати Україну, яка є рідною землею для всіх її народів.

Загалом під час виставки-ярмарку в Ужгородів пропонували десятки маршрутів – від велосипедних, кінних, спортивних до таких специфічних, як військовий (пролягає оборонною лінією Арпада) або релігійний (монастирями). Один з них об’єднав велосипед і  старовинні храми на теренах області. Він транскордонний і дозволить побачити, їдучи на двоколісних, 19 церков прикордонних районів Закарпатської області України та такої ж кількості культових споруд у Саболч-Сатмар-Березькій області Угорщини. За пропозицією місцевих краєзнавців, надалі можна буде розвинути ідею, заснувавши аналогічний маршрут із відвіданням шедеврів дерев’яного зодчества у суміжних країнах.

Сільський зелений восени позолотів

Кожен із районів області за 11 років, відколи проводиться «ТурЄвроцентр», не лише освоїв науку реклами та пропагування своїх атракцій і маршрутів, а й створив пристойну базу з приймання туристів. Важливо, що вона розрахована на різну товщину гаманців.

Як і раніше, в ціновому відношенні найбільш приваблюють сільські садиби. Їхня кількість, за даними голови Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму Богдана Пранничука, давно перевищила чотириста. Можна зупинитися в різних природно-кліматичних зонах етнічно строкатого Закарпаття. Цей вид туризму найперспективніший на території Закарпаття, дві третини якого — сільська місцевість. Примітним є і те, що майже всюди біля населених пунктів або й у межах сіл чи міст є джерела з мінеральною або термальною водою. Її п’ють, приймають у ній ванни, тож відпочинок стає ще кориснішим.

– Їдучи до Закарпаття у ці дні, варто ознайомитися з розкладом проведення фестивалів чи днів того чи іншого села. Осінь особливо багата святами, щонеділі їх проводиться в області з десяток, – зауважив Богдан Дмитрович. – До них серйозно готуються і, без сумніву, більшість варті уваги. Адреси і програми цих подій можна віднайти на сайтах, що відкриті закарпатськими турінформцентрами. Гостям будуть запропоновані музика і танці, народні майстри з сувенірами та речами домашнього вжитку, страви національних кухонь різних народів. Експозиції відтворюють традиційний уклад життя горян, їхнє ґаздування.

Наприкінці вересня й у жовтні, зокрема, дні міста відзначатимуть Свалява, Ужгород, Тячів, а з фестивалів найпомітнішими стануть «Квасівський ліжник», «БерегФест» і «Золотий гуляш», XXIII Закарпатський угорський фольклорний фестиваль. Перший із них відбудеться у селі Кваси на Рахівщині, наступний – у місті Берегове, ще два – у селах Мужієво та Есень однойменного району. Наприкінці першої декади листопада у Мукачеві пройде День Святого Мартина – покровителя міста. Це далеко не все, бо буде і «Закарпатське божоле», і інші свята.

Якби ж не «дрібнички»…

Експерти вважають, що туристично-рекреаційний потенціал Закарпаття використовується всього-на-всього на 35 відсотків. «Санаторно-курортна база є потужною, однак вона потребує «розкрутки», – зауважив Олександр Марченко. – Тому й проводимо виставку-ярмарку в себе, їздимо всюди, куди лише можемо. –Якщо про край будуть більше знати в усіх регіонах країни, то гроші наших співвітчизників не залишатимуться на курортах Туреччини й Єгипту, а ті кошти, що вкладені в розвиток закарпатської турінфраструктури, даватимуть віддачу у вигляді поліпшеного сервісу для відпочивальників та доходів для інвесторів.

Все б добре, якби не «дрібничка». Вже з рекламно-інформаційного туру Закарпаттям, в який вирушили гості «ТурЄвроцентру», від них надійшов тривожний сигнал. У найвідомішій курортній зоні Шаян, усіяній модерними пансіонатами й санаторіями, учасникам туру довелося уздріти гори неприбраного сміття просто на вулицях. Всі заклади відраховують чималі кошти в місцевий бюджет, а непотріб прибрати нікому. Чи не в цьому – розгадка популярності іноземних курортів. Там, за чужими морями прибиральників за будь-яких обставин знайдуть і вони вичистять усе до блиску, якщо поряд перебуватимуть туристи. У нас орган місцевого самоврядування чекає, щоб хтось за нього це зробив. Тому й запитаймо себе: чи наявність сміття, як і загальний стан доріг – такі собі «дрібнички», чи це суттєві перешкоди розвиткові туризму.

Василь БЕДЗІР

На фото автора: на виставці-ярмарку серед найпомітніших – члени Берегівської районної спілки розвитку сільського зеленого туризму на чолі з Шарлотою ЧІЗМАР; учасник виставки з Мукачева Юрій КЛОВАНИЧ оволодіває ткацькими навичками завдяки майстрині з Виноградівщини Марті ПАНТЬО

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *